Жировий некроз молочної залози
Що таке жировий некроз молочної залози, чому він розвивається, як діагностувати та лікувати цю патологію, докладно розповідає професор, доктор медичних наук Бондар О.В.
Що таке жировий некроз молочної залози
Жировий некроз молочної залози - це загибель липоцитів (клітин жирової клітковини) з наступним заміщенням сполучними волокнами і формуванням рубця.
У медичній термінології жировий некроз грудей також називають:
- Стеатонекрозом;
- Стеариновою бляшкою;
- Ліпогранулемами;
- Олеогранулемами.
Стеатонекроз грудей відноситься до неферментативного асептичного типу некрозу, зустрічається як у жінок, так в рідкісних випадках і у чоловіків. Дана патологія становить близько 0,5-1% всіх випадків утворень грудей. Найчастіше Ліпогранулеми діагностують у жінок молодого віку (25-35 років), з великими молочними залозами (макромастії).
Процедури які виконуються лікарем:
Види
За поширеністю патологічного процесу виділяє:
- Осередкову форму захворювання (у залозі з'являється одне утворення округлої або дископодібної форми);
- Дифузно-осередкову (у грудях виникає кілька ділянок некрозу).
Залежно від стадії розвитку хвороби лікар класифікує стеатонекроз на: Паранекроз (оборотні зміни тканин, початкові дистрофічні і некротичні трансформації). Некробіоз (необоротна загибель липоцитів, навколо вогнища некрозу формується грануляційний вал). Аутоліз (при впливі гідролитичних ферментів загиблих тканин і медіаторів запалення омертвілий субстрат розкладається, осередок некрозу збільшується) і формування рубця.
Причини виникнення
Появу жирового некрозу можуть спровокувати різні чинники:
- Травми грудей. Складають більше половини всіх випадків патології. Найбільш частий вид травми - забій м'яких тканин, які можна отримати в побуті, на виробництві, при заняттях спортом. Травматизація призводить до порушень кровообігу в жировій клітковині, формуванню запальної ділянки і розростання сполучнотканинних волокон.
- Медичні маніпуляції. Є ятрогенною причиною розвитку Ліпогранулеми. До таких маніпуляцій відносять тонкоголкову аспірацію і біопсію тканин молочної залози, в рідкісних випадках - введення силікону або маслянистих речовин. Також стеатонекроз розвивається як ускладнення хірургічних операцій (мастектомії та реконструктивної мамопластики власними тканинами).
- Променева терапія. Захворюваність залежить від дози і об'єму тканин, схильних до опромінення.
- Швидке зниження маси тіла. Спостерігається при дотриманні екстремальних дієт, також при деяких захворюваннях (онкологічної патології, туберкульозі легень, тиреотоксикозі).
Симптоми жирового некрозу
Для стеатонекроза характерні наступні клінічні ознаки:
- Поява дискомфорту і болю в зоні формування некрозу. Інтенсивність больових відчуттів поступово наростає, потім при омертвінні нервових закінчень біль зникає і зникає чутливість.
- При пальпації визначається еластичне, з нечіткими контурами, хворобливе ущільнення, спаяні з навколишніми тканинами.
- Шкірні покриви над утворенням стають набряклими, червоними з синюшним відтінком.
- Якщо процес локалізований в субареолярній області, то відбувається втягнення соска.
- При прогресуванні захворювання поверхня шкіри стає бугристою, молочна залоза деформується.
- Регіонарні лімфовузли (підключичні, надключичні, пахвові, глибокі шийні, парастернальні) збільшуються в розмірах.
- Загальний стан не порушується, або виникає загальна слабкість, розлади сну, при великому патологічному процесі - підвищення температури тіла.
- Досить часто Ліпогранулеми петрифікуються, тобто в них відкладаються солі кальцію.
- В окремих випадках можливий безсимптомний перебіг хвороби.
Мамолог Бондар А.В. пояснює, що багато симптомів стеатонекроза імітують злоякісні пухлини, однак Ліпогранулеми є доброякісним захворюванням.
Небезпеки захворювання
При тривалому перебігу процесу і відсутності лікування виникає ризик інфікування осередка з наступним гнійним розплавленням та секвестрацією (відторгненням некротизованої ділянки). При цьому запальний процес може поширюватися на тканини, що лежать поруч - утворюються абсцеси і флегмони, спостерігають медиастиніт. У важких випадках інфекція проникає в кров'яне русло, розвивається септикопіємія.
Також можливе утворення великих виразок і свищів - патологічних ходів, які з'єднують осередок стеатонекроза з поверхнею молочної залози. Якщо захворювання є реакцією на ін'єкції масел або силікону, то можливе виникнення пневмонії та емболії легеневої артерії цими речовинами. В результаті розвивається тяжка дихальна недостатність, яка вимагає надання екстреної медичної допомоги.
Діагностика
Професор рекомендує, при виникненні одного або декількох ознак Ліпогранулеми, записатися на прийом до мамолога. У процесі бесіди мамолог Бондар А.В. детально з'ясовує дані анамнезу: чи була травма грудей, проходила пацієнтка променеву терапію або інші медичні процедури. Лікар виконує фізичне обстеження жінки, також за показаннями призначає додаткові методи дослідження:
- Оглядову мамографію (олеогранулеми виглядає як утворення неправильної форми з важкими контурами, часто виявляють мікрокальцинати);
- УЗД (при стеатонекрозі виявляють гіпоехогенні ділянки з нечіткими межами);
- МРТ (гіпоінтенсівна ділянка неправильної форми);
- Цитологічне або гістологічне дослідження (біоптат являється розростанням грануляційної і сполучної тканини з епітеліоїдних клітин, з наявністю гігантських багатоядерних макрофагів з включеннями жирових крапель).
Методи лікування
У разі підтвердження діагнозу олеогранулеми консервативне лікування грудей не дає результатів, лише симптоматично зменшує вираженість больових відчуттів. Тому мамолог Бондар А.В. рекомендує тільки хірургічне лікування цього захворювання. Залежно від положення, кількості і розмірів утворень лікар проводить такі види операцій:
- Секторальну резекцію ділянки молочної залози з наступною мікроскопією операційного матеріалу;
- Квадрантектомію (при великих розмірах ущільнення висікається ¼ частина грудей з регіонарними лімфовузлами);
- Повну мастектомію (доцільна при великих ураженнях і наявності гнійних ускладнень).
Завершальним етапом оперативного втручання є пластична реконструкція форми органу. В післяопераційному періоді призначає антибактеріальну і загальнозміцнювальну терапію (вітамінно-мінеральні комплекси). На консультації у мамолога лікар докладно пояснює: чому вибрав той чи інший метод лікування захворювання молочної залози, як проводиться оперативне втручання, розповідає про особливості та терміни відновного періоду.